ЖИТТЄВЕ КРЕДО: "Любити життя і цінувати кожну його хвилину. У книгах шукати істину, у людях – мудрість…"

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: "Відкрити у кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути"


Методична проблема:

"Формування національної свідомості та духовного світу школярів засобами мистецтва"

Моє завдання:

Зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу.

Свою роботу спрямувати на те, щоб кожен учень міг: оволодіти необхідними навичками з предметів художньо-естетичного циклу; поповнити знання у сферах, які цікаві йому і розкривають йому нові горизонти пізнання; розвинути свою самосвідомість як самостійної особистості і як члена колективу.

Зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.

Розвивати природжені здібності дітей на благо їх, на благо оточуючих їх людей, на благо миру


середу, 19 листопада 2014 р.

Легенда про мистецтва


Один імператор в далекій країні Мистецтво любив над усе. Мистецтвом, вважав, правлять боги й богині, Воно ж людям радість несе. А якось спитав в імператора тихо Старий сивоусий Мудрець: “Скажи мені, добра людино, на втіху, Яке є найкращим з мистецтв?” Всю ніч міркував імператор, а вранці Він рішення мовить своє: “Зібрати найкращих митців у палаці Представити вміння своє!” Зібрались найкращі митці звідусюди: Художник, письменник, співак, Музика виконує вільно етюди, Танцює ансамбль гопак, Актор декламує свої монологи – Це ж кращі із кращих митців! І їм не потрібна чужа допомога, Тому що вони – фахівці. “Не знаю, старий, – імператор промовив, – Тут стільки життя і краси – Танцюють, співають – немає такого, Щоб кращим було за усі.” “Так, гарно співають, танцюють прекрасно... Я мову веду до чого. Не був би митець той митцем першокласним, Якби не навчили його.” А там, де сидів сивоусий Мислитель, Пройшов через парк навпростець Самотній, старий та усміхнений вчитель, Дивитись виставу мистецтв. Мудрець перевів на учителя погляд. У того – в усмішці печаль. Тремтять зачаровано, просячи волі, Щасливі сльозинки в очах. “Ось так і мої десь розвіялись в світі, – Подумав учитель собі. – Будують будинки, вирощують квіти, А я перший поштовх зробив.” Мудрець повідомив, що варто ще жити Дорослим, старим і малим Допоки святеє мистецтво НАВЧИТИ Існує на нашій землі!

Немає коментарів:

Дописати коментар